Скасування реєстрації РРО. Дізнайтесь, за яких підстав
Скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій відбувається у випадках, коли:
1) суб’єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО;
2) вичерпано строк служби РРО, вказаний у реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій або у паспорті (формулярі) РРО,
який не включений до Реєстру екземплярів РРО та був зареєстрований у контролюючому органі до створення Реєстру екземплярів РРО;
3) закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО;
4) РРО застосовується не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій;
5) виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Реєстру РРО;
6) установчі документи суб’єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними;
7) наявне судове рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання – банкрута;
8) наявне судове рішення щодо припинення суб’єкта господарювання, що не пов’язане з банкрутством;
9) суб’єкт господарювання – фізична особа – підприємець померла, а також у разі оголошення такої особи померлою, визнання недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;
10) в контролюючих органах наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації припинення суб’єкта господарювання;
11) викрадено РРО;
12) змінено власника РРО;
13) щодо господарської одиниці, де використовується РРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу, як про закритий або такий, що не експлуатується.
Рішення про скасування реєстрації РРО підписується керівником контролюючого органу за місцем реєстрації РРО або уповноваженою особою контролюючого органу.
Скасування реєстрації РРО на підставах, визначених у п. 1, 11 та 12 здійснюється за заявою суб’єкта господарювання, а на підставах, визначених у п. 2 – 10, 13, може здійснюватися за заявою суб’єкта господарювання або примусово за рішенням контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.
Фіскальний орган за місцем реєстрації РРО не пізніше одного місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації РРО, визначених у п. 4 – 10, 13, приймає рішення про скасування реєстрації РРО у разі, якщо суб’єктом господарювання не подано заяву про скасування реєстрації та такі підстави залишилися актуальними.
Фіскальний орган за місцем реєстрації РРО у випадках, передбачених п. 2 та 3 попереджає суб’єкта господарювання за місяць до настання терміну про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО.
Скасування реєстрації РРО проводиться контролюючим органом не пізніше двох робочих днів з дня настання терміну виведення з експлуатації РРО.
Зазначена норма визначена главою 4 розд. II «Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)», затвердженого наказом МФУ від 14.06.2016 № 547.
Стрийське управління ГУ ДФС у Львівській області закликає підприємців та керівників підприємств сплатити борг з єдиного внеску
Закон визначає, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, – звертають увагу у Стрийському управлінні ГУ ДФС у Львівській області.
Нагадуємо, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку передбачає Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Згідно ч.16 ст.25 Закону №2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені до єдиного внеску не застосовується.
Представники бізнесу повинні врахувати, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків кожен зобов’язаний самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених законом.
Відповідно до Закону №2464 орган ДФС у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога органу ДФС або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
У Стрийському управлінні ГУ ДФС у Львівській області особливо акцентують увагу платників на наступному: на підставі ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України» до суду надсилаються подання про заборону виїзду боржників за кордон, як засіб забезпечення належного виконання вимог сплати боргу.
Формування доходу підприємцем – платником єдиного податку. Які правила?
Доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.
До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
У платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, до доходу за звітний період включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності. Дата отримання доходу – дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Разом з тим, до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Зазначена норма передбачена п. 292.1, п. 292.3, п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу.
Податкова декларація платника єдиного податку: створюємо в Електронному кабінеті
Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (далі – Порядок).
Згідно з п. 3 розд. ІІ Порядку платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.
У відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».
У режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати, зокрема, податкову звітність за формою податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578.
При формуванні податкової декларації користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму податкової декларації (наприклад, F0103306) за звітний період, щодо якого здійснюється звітування. В наступному вікні обирає «стан документа» та відповідний територіальний орган ДФС: «регіон», «район».
Нерухомість в оренду: коли ж дозволено підприємцю здавати на єдиному податку
Стрийське управління ГУ ДФС у Львівській області нагадує, що згідно із п. п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.
Нормами чинного законодавства не передбачено обмежень щодо надання в оренду власного нерухомого майна фізичними особами, які зареєстровані суб’єктами господарювання.
Враховуючи вищевикладене, ФОП можуть надавати власне майно в оренду за умови, що здавання в оренду нерухомого майна такою фізичною особою не здійснюється в межах підприємницької діяльності платника єдиного податку.
Оподаткування доходу, отриманого фізичною особою від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) здійснюється відповідно до п. 170.1 ст. 170 ПКУ.
З 1 серпня 2019 року заяву на повернення помилково сплачених коштів до державного бюджету можна подавати в електронному вигляді
26.04.2019 року набрав чинності наказ МФУ від 11.02.2019 № 60 “Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені” (опублікований в офіційному виданні Офіційний вісник України 26.04.2019 № 3).
Порядком № 60 запроваджується єдина автоматизована система щодо повернення платежів, що належать:
– державному бюджету, з першого числа четвертого місяця, що настає за місяцем офіційного опублікування цього наказу, – тобто з 01 серпня 2019 року;
– місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, з першого числа сьомого місяця, що настає за місяцем офіційного опублікування цього наказу, – тобто з 01 листопада 2019 року.
Заява може бути подана платником до територіального органу ДФС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
У заяві зазначається назва помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його сума, дата сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім’я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства), та визначаються напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються:
– на поточний рахунок платника податку в установі банку;
– на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету;
– у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Отже, з 01 серпня 2019 року, платники податків можуть подати заяву (у довільній формі) на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені за платежами, що належать державному бюджету в електронному вигляді через приватну частину «Електронного кабінету» вибравши у меню «Листування з ДФС».
Дія Порядку № 60 не поширюється на:
– відшкодування ПДВ;
– повернення авансових платежів (передоплати), помилково та/або надміру внесених платниками податків за власним бажанням, як попереднього грошового забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів, що сплачуються до/або під час митного оформлення, та грошової застави;
– повернення митних та інших платежів, що сплачуються до/або під час митного оформлення;
– повернення помилково та/або надміру перерахованих (унесених) платниками коштів, сплачених шляхом надання при митному оформленні податкового векселя;
– повернення суми акцизного податку, внесеної в рахунок погашення податкових векселів;
– виконання рішень судів щодо безспірного списання коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів.
Сектор організаційного забезпечення Стрийського
управління ГУ ДФС у Львівській області
