Зеновій Красівський

Зеновій Красівський народився 12 листопада 1929 року в селі Витвиця, Долинського району, Івано-Франківської області. В 1948 році всю його родину було вивезено в Казахстан, однак, Зеновію вдалось втекти. До першого арешту 1949 року перебував у нелегальному становищі в Карпатах (був важко поранений). Засуджений ОСО НКВС до 5 років ув’язнення та довічного заслання. Відбував покарання у Архангельській області, на лісоповалі. 1953 року був звільнений та відправлений до Караганди (там де перебувала його родина). Працював шахтарем. У 1957 був важко травмований та визнаний інвалідом ІІ-ї групи.

1959 року був вдруге заарештований за «розпалювання націоналістичних настроїв серед українців», але й тут Красівському вдалось втекти.

У кінці серпня 1963 учитель історії Д.Квецько та історик Б.Равнюк запропонували Красівському взяти участь у створенні нелегальної організації  Український Національний Фронт(УНФ).

У березні 1967 були заарештовані керівні члени УНФ, серед них — 24 березня 1967 і сам Красівський. Розслідування вели Івано-Франківське та Львівське управління КДБ. Завдяки конспіративній організованості УНФ, усіх львів’ян, які твердо дотримувалися того, що ніякої організації не було, судили поодинці, а самого Красівського, як засновника УНФ приєднали до групової справи.

Зеновія Красівського засудили до 12 років позбавлення волі (5 років тюрми, 7 років таборів суворого режиму) і 5 років заслання.

Відбуваючи покарання у Владимирській тюрмі (1968-1971), Красівський написав збірку віршів «Невольницькi плачi», вперше опубліковану в Лондоні в 1984, і поему «Трiумф сатани».

У 1972 у Владимирі фабрикується нова справа за ст. 70 ч. 2 КК РРФСР («антирадянська агітація і пропаганда»). За вироком суду Зеновія Михайловича спрямовують до психіатричної лікарні в Смоленськ, а потім — до Львова і в Бережани Тернопільської обл., де перебував до липня 1978.

У жовтні 1979 Зеновій Красівський став членом Української Гельсінкської групи (УГГ).

12 березня 1980 Зеновія Михайловича знову заарештували і він був відправлений «досиджувати» термін покарання за вироком 1968 — 8 місяців і 7 днів таборів та 5 років заслання. Покарання відбував у колонії суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино, Чусовського р-ну, Пермської області. У листопаді 1980 етапований на заслання в селищі Луговой Тюменської області.

Усього письменник провів у неволі 21 рік.

1985 Красівський повертається в Україну, а 1987 стає секретарем Української Гельсінкської Спілки.

У квітні 1990 Зеновій Красівський виступає ініціатором створення політичного об’єднання «Державна Самостійність України» (ДСУ), яке спирається на ідеологію націоналізму «з-під стягу Степана Бандери».

Він — засновник політичного журналу «Українські проблеми», який видавався в Стрию Львівської області.
Помер відомий письменник та політичний діяч 20 вересня 1991 в Моршині Дрогобицького р-ну Львівської області.

Рішенням сесії Моршинської міської ради №530 від 26 квітня 2012 року, присвоєно звання “Почесний громадянин м. Моршина” (посмертно).

8 листопада 2020 року у місті Моршині встановлено та відкрито пам’ятник.

Про Зеновія Красівського у Вікіпедії