Актуальна інформація для платників рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів
Як лісокористувачами сплачується сума рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, що зазначена в спеціальному дозволі (лісорубному чи лісовому квитках), виданому у відповідному звітному кварталі (вся чи щоквартально рівними частинами) та відображається в податковій декларації з рентної плати?
Відповідно до п.п. 256.11.1 п. 256.11 ст. 256 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (далі – рентна плата) обчислюється суб’єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах. Згідно з п.п. 256.11.6 п. 256.11 ст. 256 ПКУ лісокористувачі щокварталу складають податкову декларацію з рентної плати наростаючим підсумком з початку року, за винятком:
а) лісокористувачів, якими до отримання лісорубних та лісових квитків рентна плата вноситься в каси суб’єктів лісових відносин, які їх видають:
– фізичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців, яким видано лісорубні та лісові квитки;
– лісокористувачів (крім фізичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців, яким видано лісові квитки), у яких сума рентної плати в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому сплачується рентна плата;
б) лісокористувачів з іншої області, які сплачують рентну плату повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини.
Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов’язань з рентної плати.
Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761 із змінами та доповненнями (далі – Порядок). Формою лісорубного квитка, який є Додатком 1 до Порядку, передбачено відображення строків внесення плати за деревину та закінчення заготівлі. Формою лісового квитка, який є Додатком 2 до Порядку, передбачено відображення строків внесення плати за використання лісових ресурсів та строки користування.
Пунктом 257.5 ст. 257 ПКУ визначено, що сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум рентної плати, сплачених відповідно до підпунктів «а» і «б» п.п. 256.11.6 п. 256.11 ст. 256 ПКУ.
Враховуючи викладене, податкові зобов’язання з рентної плати у лісокористувачів виникають з початку періоду, на який отримано дозвіл (лісорубний чи лісовий квиток). В податковій декларації з рентної сума податкових зобов’язань з рентної плати відображається щоквартально рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в отриманих лісокористувачами дозволах (лісорубних чи лісових квитках), та сплачується протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації.
За січень-листопад 2019 року до бюджетів всіх рівнів платниками податків по території обслуговування Стрийського управління ГУ ДПС у Львівській області сплачено понад 3116 мільйони гривень податків .
До державної скарбниці платники перерахували 1626393,4 тис. гривень. Головними складовими податкових надходжень до державного бюджету є надходження податку на додану вартість – 406603,2 тис. грн. та податку на доходи фізичних осіб – 402400,3 тис. гривень. Також значну частку в надходженнях до державної скарбниці займають: рентна плата за користування надрами – 704702,0 тис.грн, військовий збір – 66603,9 тис. грн. , та податок на прибуток – 97457,1 тис. гривень. Надходження сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за січень- листопад 2019 року становить – 944273,2 тис.гривень.
До місцевої казни надійшло 1489415,0 тис. грн., що на 216348,4 тис. грн., більше у порівнянні з відповідним періодом 2018 року.
За січень – листопад 2019 року до місцевих бюджетів надійшло:
податок на доходи фізичних осіб – 987393,0 тис. грн., що на 137450,2 тис. грн. більше ніж за відповідний період минулого року;
єдиного податку – 167874,5 тис.грн;
плати за землю – 174178,2 тис.грн;
плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами – 5103,4 тис. грн;
акцизний податок з реалізації роздрібної торгівлі підакцизних товарів – 27444,3 тис. грн.;
податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – 37337,0 тис. гривень.
Начальник Стрийського управління Тарас Левицький наголосив, що завдяки впровадженню електронних сервісів ДПС, вдосконаленню механізму надання адміністративних послуг та налагодженому діалогу з представниками бізнесу прогнози щодо збільшення надходжень до бюджетів всіх рівнів до кінця року оптимістичні.
Продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів: що слід знати про обмеження.
Нагадуємо, Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями (далі — Закон № 481) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.
Дія Закону № 481 не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених Законом № 481, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання. Згідно з частиною двадцятою ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Враховуючи вищевикладене, роздрібна торгівля виключно столовими винами може здійснюватись суб’єктами господарювання без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Водночас, при здійсненні господарської діяльності необхідно враховувати норми статей 15² та 15³ Закону № 481, якими встановлено обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів, а саме:
Зокрема, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів:
1) особами, які не досягли 18 років;
2) особам, які не досягли 18 років;
3) у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв;
4) у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;
5) у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);
6) з торгових автоматів;
7) на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива);
8) поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар);
9) у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет;
10) з рук;
11) у невизначених для цього місцях торгівлі.
Забороняється продаж товарів дитячого асортименту, що імітують тютюнові вироби.
На час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та куріння тютюнових виробів.
Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов’язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), лкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.
У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.
При цьому сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб’єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.
Сектор забезпечення роботи Стрийського
управління ГУ ДПС у Львівській області
