Міста-побратими
Обрати сторінку
Соціальний проект «Рука допомоги»

Соціальний проект «Рука допомоги» – новітній механізм боротьби із бідністю

Щороку близько мільйона українців отримують державну допомогу як малозабезпечені. При цьому в третині таких сімей є хоча б один дорослий працездатного віку, який не працює, а для деяких сімей державна допомога — це єдине джерело доходів. І чим довше триває період безробіття, тим важче знайти роботу та реалізувати себе. В таких умовах легко втратити мотивацію до роботи та надію на краще життя, і соціальна підтримка держави це не виправляє.

Так само важко буває знайти роботу вимушеним переселенцям, яким довелося залишити свої домівки та роботу через війну і почати нове життя в чужому, незнайомому місці.

Саме для таких людей було створено ініціативу «Рука допомоги» — пілотний проект Міністерства соціальної політики України, який реалізується за підтримки Світового банку в рамках більш широкої стратегії модернізації системи соціальної підтримки населення. Наша мета — допомогти вимушеним переселенцям та членам малозабезпечених сімей позбутися залежності від соціальних виплат, отримати достойну роботу або заснувати власний бізнес.

Проект передбачає повернення громадян до економічної активності з урахуванням особливостей та прагнень кожного з них. Це абсолютно новий механізм для України, який, проте, вже довів свою ефективність в країнах Євросоюзу.

Для тих, хто потребує стабільного заробітку, ми пропонуємо допомогу у працевлаштуванні. Якщо бажаної вакансії на момент звернення немає —запропонуємо різноманітні варіанти тимчасових оплачуваних робіт на користь громади.

Але найголовніше – учасники, які давно мріяли про власну справу, мають змогу отримати безвідсоткову поворотну фінансову допомогу (мікрокредит) на обладнання та матеріали для започаткування бізнесу.

Сума такого мікрокредиту може складати до 40 прожиткових мінімумів, що у 2018 році складає близько 70 тис. гривень. Фіндопомога надається згідно бізнес-плану, який затверджується комісією при облдержадміністрації, у формі оплати рахунків на закупівлю обладнання і матеріалів для започаткування власної справи. Це робиться для того, щоб учасники проекту витрачали гроші за призначенням, а не «проїдали» їх. При цьому сума до повернення зменшується на суму сплачених за три роки податків, а в разі працевлаштування двох малозабезпечених осіб, внутрішньо переміщених або учасників АТО кошти взагалі повертати не потрібно. Окрім фінансування, учасники проекту на старті своєї підприємницької діяльності отримують консультаційну підтримку та супровід у підготовці бізнес-плану.

«Рука допомоги» заохочує місцевий бізнес до створення робочих місць: в разі працевлаштування двох учасників проекту, підприємства будь-якого масштабу можуть отримати від держави безвідсоткові кредити на закупівлю нового обладнання.

В якості пілоту «Рука допомоги» діє в Харківській, Полтавській та Львівській областях, а з 2018 року — також у Баранівській міській ОТГ Житомирської області, Кіптівській сільській ОТГ Чернігівської області та Миколаївській міській ОТГ Донецької області.

Учасниками проекту стали близько трьох тисяч українців з числа малозабезпечених та внутрішньо переміщених осіб, з них понад 110 вже отримали фінансову допомогу та стали підприємцями. Вчорашні безробітні й переселенці відкривають заклади харчування та торгівлі, міні-ферми, інтернет-магазини, виготовляють меблі, промислові пральні машині і сушарки, продукти харчування, вирощують сільськогосподарські культури, надають послуги з ремонту авто, тощо.

Досвід пілотного проекту стане підгрунтям для розробки нового закону. Після його прийняття новітні механізми боротьби із бідністю будуть запроваджені на всій території України на постійній основі. Це дозволить ефективно повертати до економічної активності тривалих безробітних громадян, сприятиме кращій адаптації вимушених переселенців, створенню нових робочих місць, а також посилить економічне становище міст і сіл за рахунок розвитку малого бізнесу.

Ви також можете стати учасником проекту «Рука допомоги». Якщо ви маєте статус малозабезпеченого безробітного чи внутрішнього переселенця, вам достатньо звернутися із заявою до управління соціального захисту населення або центру зайнятості за місцем проживання. Там ви зможете отримати необхідну консультацію та більше дізнатися про проект, який назавжди змінить ваше життя.

Надання фінансової допомоги

Надання фінансової допомоги на організацію підприємницької діяльності.

Міністерство соціальної політики реалізує пілотний проект «Рука допомоги», мета якого – виведення малозабезпечених сімей та переселенців із стану бідності шляхом допомоги у працевлаштуванні або у започаткуванні власної справи. 

На засіданні комісії з реалізації пілотного проекту із залучення до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб ухвалили рішення, щодо надання фінансової допомоги на організацію підприємницької діяльності Андруневчин Діані з Моршина для відкритя стріт-фуду “Смаколики”.

Стріт-фуд – це сегмент ринку громадського харчування, що робить його послуги актуальними для представників усіх соціальних груп. Вуличне харчування – неодмінна складова будь-якої людної вулиці сучасного міста, отже – розвиток цього напрямку бізнесу дозволяє вирішити проблему харчування не тільки для туристів, а й для працюючого населення.

Результати дослідження популярності стріт-фуду серед українців довели, що 42,8% регулярно користуються послугами точок вуличного харчування і воно є для багатьох кращим рішенням для тамування голоду в обідній час.

Для організації бізнесу буде придбаний торговий причіп для роздрібної торгівлі з оснащеними тепловими вітринами та іншим обладнанням. Планується здійснювати випічку пампушків, чебуреків, хот-догів та приготування кави, чаю. До основних переваг магазину можна віднести зручне місце розташування – центральна вулиця з високим потоком покупців. А ми в свою чергу можемо тільки побажати якнайбільше відвідувачів, процвітання і значних досягнень у справі, яку започаткували.

Управління праці та соціального захисту населення

Моршинської міської ради

Проект “Рука допомоги” надав 12 млн. гривень

Проект “Рука допомоги” надав 12 млн. гривень фінансової допомоги безробітним українцям на відкриття власної справи

Проект «Рука допомоги» продовжує залучати безробітних малозабезпечених громадян та вимушених переселенців пілотних областей (Львівської, Полтавської та Харківської) до малого підприємництва.

Кількість бажаючих започаткувати власну справу серед членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб вже перевищила 600 осіб. З них, станом на 1 липня 2018 року, 176 осіб вже підготували та захистили бізнес-плани. Загальна сума поворотної фінансової допомоги, що була виділена за рішеннями комісій з реалізації проекту, вже сягнула майже 12 млн гривень.

Найбільша кількість – 81 учасник, обрала бізнес в сфері послуг – це ветеринарна, видавнича діяльність, будівництво, ремонт автомобілів, косметологічні, перукарські, токарні, туристичні послуги, організація відпочинку для дітей тощо. Більшість підприємців вже мали досвід роботи в обраних галузях.

Друге місце за популярністю тримає сільське господарство – розвивати бізнес у цьому напрямку вирішив 41 учасник. Ще 29 осіб займаються виробництвом. Більшість із них виробляє продукти харчування, меблі, взуття та одяг. Лише 25 учасників обрали роздрібну торгівлю.

Розмір фінансової допомоги на одну особу у 2018 році складає до 70 тис гривень, в залежності від бізнес-плану. На ці кошти купуються матеріали та обладнання для новоспечених підприємців. Всі вони отримували соціальну допомогу і продовжать її отримувати на час участі в проекті «Рука допомоги».

Водночас підприємці-учасники сплачують податки – на сьогодні ті з них, що вже розпочали діяльність та звітували, сплатили до бюджету та Пенсійного фонду майже півмільйона гривень. А дехто, тільки відкривши власну справу, вже встиг стати роботодавцем – всього колишні безробітні створили 23 офіційних робочих місця.

З травня 2018 року участь у проекті можуть брати працюючі підприємства малого та середнього бізнесу. Протягом двох місяців 24 підприємця в трьох пілотних областях підготували та захистили бізнес-плани розширення: держава надасть їм поворотну фінансову допомогу на закупівлю обладнання та матеріалів за умови створення нових робочих місць для учасників проекту, або ветеранів АТО, що шукають роботу. Затверджені на 1 липня бізнес-плани передбачають створення 48 нових робочих місць.

Для тих учасників, які не бачать себе підприємцями, проект пропонує різноманітні варіанти працевлаштування. Так, 1307 малозабезпечених та внутрішньо переміщених громадян вже знайшли постійну роботу за сприяння центрів зайнятості. Ще понад 750 осіб взяли участь у тимчасових оплачуваних роботах на користь своїх громад.

Довідка.

«Рука допомоги» – пілотний проект Міністерства соціальної політики України, який реалізується за підтримки Світового банку в рамках більш широкої стратегії модернізації системи соціальної підтримки населення. Мета проекту – допомогти вимушеним переселенцям та членам малозабезпечених сімей позбутися залежності від соціальних виплат, отримати достойну роботу або заснувати власний бізнес. В якості пілоту «Рука допомоги» вже діє в Харківській, Полтавській та Львівській областях, а з 2018 року – також в окремих об’єднаних територіальних громадах Житомирської, Донецької та Чернігівської областей.

ПОСТАНОВА

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 

ПОСТАНОВА

від 2 грудня 2015 р. № 1154
Київ

Про реалізацію пілотного проекту із залучення до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 816 від 16.11.2016
№ 40 від 31.01.2018}

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Погодитися з пропозицією Міністерства соціальної політики щодо реалізації з 1 грудня 2016 р. по 31 грудня 2018 р. у Львівській, Полтавській та Харківській областях пілотного проекту із залучення до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб (далі – пілотний проект) у межах реалізації спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту “Модернізація системи соціальної підтримки населення України”.

{Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ 816 від 16.11.201640 від 31.01.2018}

Підтримати ініціативу Баранівської міської об’єднаної територіальної громади Житомирської області, Кіптівської сільської об’єднаної територіальної громади Чернігівської області та Миколаївської міської об’єднаної територіальної громади Донецької області (далі – об’єднані територіальні громади), погоджену Міністерством соціальної політики, щодо реалізації до 31 грудня 2018 р. у зазначених громадах пілотного проекту.

{Пункт 1 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ 40 від 31.01.2018}

2. Затвердити Порядок реалізації пілотного проекту із залучення до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб, що додається.

3. Міністерству соціальної політики разом з Міністерством фінансів під час підготовки проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік передбачати видатки для надання учасникам пілотного проекту безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі для організації підприємницької діяльності.

4. Львівській, Полтавській та Харківській обласним державним адміністраціям:

1) забезпечити реалізацію пілотного проекту, зокрема:

затвердити за результатами консультацій із сторонами соціального діалогу перелік пріоритетних видів економічної діяльності у відповідному регіоні для залучення до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб шляхом надання безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі для організації підприємницької діяльності;

{Абзац другий підпункту 1 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ 40 від 31.01.2018}

організувати проведення громадських робіт;

провести інформаційно-роз’яснювальну роботу серед населення із залученням засобів масової інформації;

2) подавати щокварталу до 25 числа місяця, що настає за звітним періодом, Міністерству соціальної політики інформацію про стан реалізації пілотного проекту.

{Підпункт 2 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ 816 від 16.11.2016}

4-1. Донецькій, Житомирській та Чернігівській обласним державним адміністраціям сприяти реалізації пілотного проекту на території об’єднаних територіальних громад, зокрема забезпечити:

надання об’єднаним територіальним громадам списків непрацюючих працездатних членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб, які мешкають на їх території;

проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи з питань реалізації пілотного проекту серед населення із залученням засобів масової інформації.

{Постанову доповнено пунктом 4-1 згідно з Постановою КМ 40 від 31.01.2018}

5. Міністерству соціальної політики:

1) надавати структурним підрозділам з питань соціального захисту населення Донецької, Житомирської, Львівської, Полтавської, Харківської та Чернігівської обласних державних адміністрацій, виконавчим органам рад об’єднаних територіальних громад методичну допомогу в реалізації пілотного проекту;

{Підпункт 1 пункту 5 в редакції Постанови КМ 40 від 31.01.2018}

2) поінформувати до 1 березня 2019 р. Кабінет Міністрів України про результати реалізації пілотного проекту та внести пропозиції стосовно визначення порядку залучення до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб на всій території України.

{Підпункт 2 пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ 816 від 16.11.201640 від 31.01.2018}

Прем’єр-міністр України

А.ЯЦЕНЮК

Інд. 73

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО 
постановою Кабінету Міністрів України 
від 2 грудня 2015 р. № 1154

ПОРЯДОК 
реалізації пілотного проекту із залучення до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб

1. Цей Порядок визначає механізм реалізації пілотного проекту із залучення до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб (далі – пілотний проект).

2. Учасниками пілотного проекту є непрацюючі працездатні особи з числа:

членів малозабезпечених сімей, які отримують державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям;

внутрішньо переміщених осіб.

З метою участі в пілотному проекті зазначені особи звертаються до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної держадміністрації або виконавчого органу міської ради (далі – органи соціального захисту населення) за місцем фактичного проживання/ перебування з відповідною заявою.

{Абзац четвертий пункту 2 в редакції Постанов КМ 816 від 16.11.201640 від 31.01.2018}

Учасники пілотного проекту з числа осіб, зазначених в абзацах другому і третьому цього пункту, які проживають на території Баранівської міської об’єднаної територіальної громади Житомирської області, Кіптівської сільської об’єднаної територіальної громади Чернігівської області та Миколаївської міської об’єднаної територіальної громади Донецької області, звертаються із заявою про участь в пілотному проекті до відповідного структурного підрозділу (посадової особи), який (яка) забезпечує реалізацію державної політики у сфері соціального захисту населення у виконавчому органі ради зазначених об’єднаних територіальних громад (далі – структурні підрозділи громад).

{Пункт 2 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ 40 від 31.01.2018}

У заяві особа зазначає форми участі в пілотному проекті, обрані нею із числа зазначених у пункті 3 цього Порядку.

{Пункт 2 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ 40 від 31.01.2018}

3. Залучення учасників пілотного проекту до роботи здійснюється державною службою зайнятості шляхом:

сприяння працевлаштуванню, в тому числі на нові робочі місця;

надання безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі для організації підприємницької діяльності (далі – фінансова допомога);

пропонування участі в громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру.

{Абзац четвертий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ 40 від 31.01.2018}

Учасник пілотного проекту може бути одночасно залучений до кількох форм участі в пілотному проекті, зазначених ним у заяві.

{Пункт 3 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ 40 від 31.01.2018}

4. Органи соціального захисту населення та структурні підрозділи громад формують списки осіб, які подали заяви про участь у пілотному проекті, та передають їх до районних, міськрайонних, міських центрів зайнятості (далі – базові центри зайнятості) з метою залучення учасників пілотного проекту до роботи згідно з обраними ними формами участі у пілотному проекті, зазначеними у заяві.

{Абзац перший пункту 4 в редакції Постанов КМ 816 від 16.11.201640 від 31.01.2018}

У разі залучення до реалізації пілотного проекту осіб з числа членів малозабезпечених сімей, які отримують державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах, до списків додаються відповідні пропозиції районних і міських центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

{Абзац другий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ 816 від 16.11.2016; в редакції Постанови КМ 40 від 31.01.2018}

Базові центри зайнятості щомісяця інформують органи соціального захисту населення та структурні підрозділи громад про працевлаштованих учасників пілотного проекту.

{Абзац пункту 4 в редакції Постанови КМ 40 від 31.01.2018}

Залучення до реалізації пілотного проекту осіб, які отримують соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям і доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, особами, які досягли 80-річного віку, інвалідами I і II групи внаслідок психічного розладу, які за висновком лікарської комісії медичного закладу потребують постійного стороннього догляду, а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, здійснюється за умови забезпечення установами соціального обслуговування або громадськими чи благодійними організаціями соціальними послугами членів малозабезпеченої сім’ї, які не здатні до самообслуговування та потребують постійної сторонньої допомоги.

У разі залучення до реалізації пілотного проекту непрацюючих осіб, зазначених в абзаці четвертому цього пункту, виплата їм відповідно до законодавства як непрацюючим особам надбавки (допомоги) та щомісячні компенсаційні виплати на догляд припиняються з місяця, що настає за місяцем, у якому особу було залучено до роботи, та поновлюються з місяця, що настає після припинення участі в пілотному проекті.

{Абзац п’ятий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ 40 від 31.01.2018}

5. Для сприяння організації підприємницької діяльності шляхом надання фінансової допомоги базові центри зайнятості відповідно до законодавства організовують для учасників пілотного проекту (за їх бажанням) професійне навчання та надають безоплатні консультації з питань провадження підприємницької діяльності.

Учасник пілотного проекту для отримання фінансової допомоги розробляє бізнес-план та заповнює анкету за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

{Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ 40 від 31.01.2018}

В анкеті учасник пілотного проекту зазначає відомості про наявність чи відсутність у нього:

{Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ 40 від 31.01.2018}

заборгованості із сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, несплачених фінансових санкцій за порушення податкового законодавства та законодавства про зайнятість населення і загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття – для фізичних осіб – підприємців;

{Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ 40 від 31.01.2018}

фінансових зобов’язань, що перевищують суму граничного розміру фінансової допомоги, та заборгованості з погашення фінансових зобов’язань;

{Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ 40 від 31.01.2018}

рухомого та/або нерухомого арештованого майна чи інших обтяжень;

{Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ 40 від 31.01.2018}

заборгованості з виплати заробітної плати – для фізичних осіб – підприємців;

{Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ 40 від 31.01.2018}

незнятої судимості або судимості з відстрочкою виконання вироку.

{Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ 40 від 31.01.2018}

Відповідальність за достовірність відомостей, зазначених в анкеті, на підставі яких приймається рішення про надання фінансової допомоги, покладається на учасника пілотного проекту.

{Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ 40 від 31.01.2018}

Питання щодо надання фінансової допомоги, у тому числі у разі наявності у учасника пілотного проекту будь-якого із зазначених в абзацах четвертому – восьмому цього пункту фактів, вирішується комісією з урахуванням конкретних життєвих обставин.

{Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ 40 від 31.01.2018}

Після підготовки та подання учасниками пілотного проекту бізнес-планів базові центри зайнятості формують списки таких учасників та передають їх до Донецького, Житомирського, Львівського, Полтавського, Харківського та Чернігівського обласних центрів зайнятості (далі – обласні центри зайнятості), а копії до Донецької, Житомирської, Львівської, Полтавської, Харківської та Чернігівської облдержадміністрацій (далі – облдержадміністрації).

{Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ 40 від 31.01.2018}

6. З метою вирішення питань надання фінансової допомоги учасникам пілотного проекту в облдержадміністраціях може утворюватися відповідна комісія.

До складу комісії включаються представники облдержадміністрації, територіальних органів ДФС, обласного центру зайнятості, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, а також (за згодою) організацій роботодавців і профспілок, їх об’єднань і громадських об’єднань з правом дорадчого голосу.

Для забезпечення роботи комісії відповідна облдержадміністрація затверджує положення про комісію.

Списки можливих учасників пілотного проекту подаються на розгляд комісії обласним центром зайнятості.

Під час прийняття рішення про надання фінансової допомоги комісією беруться до уваги результати проведеної Мінфіном верифікації та моніторингу достовірності інформації відповідно до Порядку здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітної плати, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. № 136 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 19, ст. 769), щодо осіб, стосовно яких вона проводилась.

Відбір учасників пілотного проекту проводиться комісією шляхом розгляду бізнес-планів учасників і рекомендацій базових центрів зайнятості, поданих після професійного консультування.

Рішення комісії про надання учасникам пілотного проекту фінансової допомоги оформляється протоколом засідання.

Комісія заслуховує щокварталу на засіданнях доповіді учасників пілотного проекту про провадження ними підприємницької діяльності.

Письмове повідомлення про час проведення засідань надсилається учасникам проекту не пізніше ніж за 10 робочих днів до початку його проведення.

Засідання можуть проводитися з виїздом до місця перебування учасників пілотного проекту для ознайомлення з питаннями провадження підприємницької діяльності.

{Пункт 6 в редакції Постанови КМ 40 від 31.01.2018}

7. {Абзац перший пункту 7 виключено на підставі Постанови КМ 40 від 31.01.2018}

З кожним учасником пілотного проекту, щодо якого комісією прийнято рішення про надання йому фінансової допомоги обласними і відповідними базовими центрами зайнятості та органами соціального захисту населення, укладається чотиристоронній договір, примірна форма якого затверджується Мінсоцполітики (далі – договір). При цьому на момент укладення договору повинен бути чинним правовий статус учасника пілотного проекту як члена малозабезпеченої сім’ї або внутрішньо переміщеної особи. Зміна статусу учасника пілотного проекту є підставою для скасування попередньо прийнятого рішення про надання йому фінансової допомоги та відмови в укладенні чотиристороннього договору.

{Абзац другий пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ 40 від 31.01.2018}

У договорі обов’язково зазначаються умови, невиконання або неналежне виконання яких може призвести до розірвання його сторонами та повернення учасником пілотного проекту отриманих ним коштів фінансової допомоги.

Матеріали щодо порушення учасником пілотного проекту умов договору збирає та подає на розгляд комісії сторона, яка ініціює розгляд питання.

Рішення про повернення учасником пілотного проекту отриманих ним коштів фінансової допомоги приймає комісія шляхом оформлення протоколу засідання. Протокол є підставою для проведення обласним центром зайнятості претензійно-позовної роботи з повернення коштів.

Учасникам пілотного проекту, які не мають статусу суб’єкта підприємницької діяльності, та щодо яких комісією прийнято рішення про надання їм фінансової допомоги, надаються кошти фінансової допомоги після державної реєстрації юридичної особи чи фізичної особи – підприємця протягом десяти робочих днів з дати отримання повідомлення про прийняте комісією рішення.

{Пункт 7 в редакції Постанови КМ 816 від 16.11.2016}

7-1. Для забезпечення роботою учасників пілотного проекту, зокрема шляхом створення для них нових робочих місць, фінансова допомога може надаватися суб’єктам господарювання, які працевлаштують не менш як двох із числа осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, або осіб, звільнених з військової служби після участі в антитерористичній операції, строком не менше ніж на два роки за направленням базових центрів зайнятості.

З метою отримання фінансової допомоги уповноважений представник суб’єкта господарювання звертається до базового центру зайнятості з відповідною заявою та документами, які підтверджують:

державну реєстрацію (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань);

відсутність заборгованості перед бюджетом (довідки про відсутність (наявність) заборгованості із сплати податків і зборів, довідки про відсутність несплачених фінансових санкцій за порушення податкового законодавства, довідки про відсутність (наявність) заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування);

відсутність обтяжень рухомого та нерухомого майна (витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно);

відсутність провадження у справі про банкрутство (довідка з Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство).

Розгляд списків суб’єктів господарювання, які подали заяви про участь у пілотному проекті, та прийняття рішення комісіями щодо надання їм фінансової допомоги здійснюється відповідно до пункту 6 цього Порядку.

З кожним суб’єктом господарювання, щодо якого прийнято рішення про надання йому фінансової допомоги обласними і відповідними базовими центрами зайнятості та органами соціального захисту населення, укладається чотиристоронній договір, примірна форма якого затверджується Мінсоцполітики (далі – договір із суб’єктом господарювання).

У договорі із суб’єктом господарювання обов’язково зазначаються умови, зокрема щодо працевлаштування учасників пілотного проекту, невиконання або неналежне виконання яких може призвести до розірвання його сторонами та повернення суб’єктом господарювання отриманих ним коштів фінансової допомоги.

{Порядок доповнено пунктом 7-1 згідно з Постановою КМ 40 від 31.01.2018}

8. Фінансова допомога надається одноразово шляхом оплати обласним центром зайнятості за заявою-дорученням учасника пілотного проекту або суб’єкта господарювання витрат на закупівлю обладнання та матеріалів для організації підприємницької діяльності, передбачених його бізнес-планом.

{Абзац перший пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ 816 від 16.11.201640 від 31.01.2018}

Фінансова допомога надається на підставі заяви-доручення учасника пілотного проекту або суб’єкта господарювання про отримання такої допомоги та інших документів, необхідних для проведення її оплати. Документи подаються за місцем реєстрації чи постійного проживання учасника пілотного проекту або суб’єкта господарювання до базового центру зайнятості, який подає їх протягом одного робочого дня з дати їх надходження до обласного центру зайнятості. Оплата витрат учасника пілотного проекту або суб’єкта господарювання на закупівлю обладнання та матеріалів для організації підприємницької діяльності, передбачених його бізнес-планом, проводиться обласним центром зайнятості згідно з умовами договору, укладеного між учасником пілотного проекту або суб’єктом господарювання та продавцем обладнання і матеріалів.

{Абзац другий пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ 816 від 16.11.201640 від 31.01.2018}

9. Розмір фінансової допомоги не може перевищувати 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на початок відповідного року.

{Пункт 9 в редакції Постанови КМ 816 від 16.11.2016}

10. Фінансова допомога надається за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для реалізації пілотного проекту.

11. Сума фінансової допомоги, що повертається, зменшується на суму податків, зборів (обов’язкових платежів) і єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, сплачених учасником пілотного проекту, або на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, сплаченого суб’єктом господарювання за працевлаштованих ним осіб відповідно до цього Порядку.

{Абзац перший пункту 11 в редакції Постанови КМ 40 від 31.01.2018}

Для підтвердження розміру сплачених податків та єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування учасник пілотного проекту/суб’єкт господарювання подає обласному центру зайнятості довідку, видану органом ДФС за місцем його обліку як платника податків.

{Абзац другий пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ 40 від 31.01.2018}

12. Фінансова допомога не повертається, якщо:

сума сплачених у відповідному періоді податків, зборів (обов’язкових платежів) і єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування перевищує суму фінансової допомоги, що повинна бути повернута за такий період, визначений у чотиристоронньому договорі;

{Абзац другий пункту 12 в редакції Постанови КМ 40 від 31.01.2018}

учасник пілотного проекту або суб’єкт господарювання працевлаштовує в перший рік участі в пілотному проекті не менш як двох інших осіб із числа осіб зазначених у пункті 2 цього Порядку, або осіб, звільнених з військової служби після участі в антитерористичній операції, строком не менш як на два роки (за направленням базового центру зайнятості).

{Абзац третій пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ 40 від 31.01.2018}

У разі звільнення такого працівника до закінчення строку працевлаштування учасник пілотного проекту або суб’єкт господарювання має право працевлаштувати на його місце іншу особу за направленням базового центру зайнятості або повинен повернути фінансову допомогу на умовах, передбачених законодавством.

{Абзац четвертий пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ 40 від 31.01.2018}

13. Місцеві держадміністрації, виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад разом із базовими центрами зайнятості організовують відповідно до законодавства про зайнятість населення громадські роботи для учасників пілотного проекту відповідно до потреб територіальної громади, зокрема із соціального супроводу та надання соціальних послуг особам з інвалідністю, людям похилого віку та особам, звільненим з військової служби після участі в антитерористичній операції.

{Пункт 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ 40 від 31.01.2018}

14. Дохід за шість місяців, отриманий учасником пілотного проекту у період участі в пілотному проекті, не враховується під час призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям.

Історія успіху Олександри Сутуліної

Я зрозуміла: або робиш це зараз, або ніколи, — як переселенка відкрила розважальний дитячий центр на Львівщині

https://dyvys.info/2018/04/04/ya-zrozumila-abo-robysh-tse-zaraz-abo-nikoly-yak-pereselenka-vidkryla-rozvazhalnyj-dytyachyj-tsentr-na-lvivshhyni-foto/

Олександра Сутуліна — переселенка з Луганська. Ще донедавна вона мала спокійне життя у рідному місті, однак з приходом війни довелося вчитися жити по-іншому. Утім ані вона, ані її родина не опустили руки і сьогодні розвивають власний бізнес — дитячий розважальний центр у Стебнику.

Започаткувати свою справу жінці допоміг проект «Рука допомоги», який завдяки фінансовим та нефінансовим механізмам перетворює малозабезпечених українців на бізнесменів. Про те, як сім’я адаптувалася до життя поза межами рідного дому і що підштовхнуло до відкриття власної справи, Олександра розповіла Дивись.info.

«Я чекала на українських військових»

Олександра Сутуліна — луганчанка, яка до війни працювала менеджеркою з продажів і навіть не думала про те, щоби кудись переїжджати. У рідному місті у неї вже були сім’я, будинок, поруч — близькі родичі. Не збиралася вона виїжджати навіть тоді, коли йшли запеклі бої за місто у 2014.

Я не збиралася нікуди тікати, бо це мій дім, моя земля. Я чекала на українських військових, чекала, що вони зачистять місто від тих бандюків і думала, що зустріну їх з квітами. У мене якраз клумба розквітала, виноград зрів… — з посмішкою додає Олександра.

Я чекала на українських військових, чекала, що вони зачистять місто від тих бандюків і думала, що зустріну їх з квітами

Утім у липні вона поїхала зустрічати на автовокзал двоюрідну сестру з племінником. Тоді потрапила під бомбування. Згадує, що того дня вбило чоловіка буквально за сто метрів від неї, а потім загинули і лікарі «швидкої», які приїхали на допомогу.

Але навіть після цього я не збиралася їхати. Зірвалася з місця лише через дітей. Чоловік, мама буквально випхали мене з дому, зазначаючи, що діти важливіші, що вони мають бути у спокої і не повинні бачити всього цього. Так я забрала племінника, сина, доньку, ми придбали перші ж квитки і поїхали.

Нове життя

Прийняти Олександру з дітьми зголосилися далекі родичі — двоюрідний брат її мами. З ними сім’я навіть не бачилася ніколи, але коли сталася біда, то у допомозі ніхто не відмовив. Так Сутуліни опинилися у селі Дорожів Дрогобицького району.

Я нічого з собою не брала майже, хіба дитячі речі і собі спортивний костюм — думала, що за два-три тижні зможемо вернутися додому, — пригадує Олександра.

Але так не сталося. Замість цього, до них приїхав чоловік.

Спочатку він сказав, що поїде назад — знайде у Харкові полк, у якому служив свого часу і поїде з ними в АТО. Але я була проти: у мене троє дітей, ні дому, ні майна, ні грошей. А якби його вбили, що би я робила далі? — схвильовано розмірковує жінка.

Зрештою, Олександра вмовила чоловіка лишитися і він влаштувався на завод у Стрию. Після цього сім’я знайшла житло і переїхала до Стебника, де живе і понині.

«Якщо ти кажеш, що мені потрібні гроші, будь готовий, що тебе спитають, навіщо і куди вони підуть»

Згодом Олександра і сама влаштувалася на роботу — працювала у місцевій гуртівні, а паралельно могла шити іграшки, писати якісь статті на замовлення. Утім все це її не дуже влаштовувало, адже не являло собою стабільний і гідний заробіток.

Стебник маленьке містечко і всі один одного знають. Коли я тільки віддала дітей до школи, мені подзвонили з соцзахисту, зареєстрували як внутрішньо переміщену особу, потім ще підказували, які заяви треба написати, аби отримати допомогу на сплату тих же комунальних послуг тощо, — зазначає Олександра і каже, що соцробітники і сповістили її про пілотний проект «Рука допомоги», який реалізується мінсоцполітики та Світовим банком.

Читайте також: Соціальний ліфт: львів’янам розповіли, кого з малозабезпечених обирають до проекту із започаткування власного бізнесу

Від служби соціального захисту населення і центру зайнятості Олександра дізналася, що у неї, як внутрішньо переміщеної особи, є можливість отримати грошову допомогу на реалізацію власної справи. Ідея її зацікавила і з цього почалася історія відкриття у Стебнику дитячо-розважального центру.

Я давно виношувала ідею створення подібного закладу, бо мені це було близьке і цікаве. Я люблю створювати власними руками іграшки, фігури персонажів мультиків, але продавати їх шкода — вони ж мої, я вкладаю у них душу, як потім розлучатися? — з посмішкою питається Олександра.

Я давно виношувала ідею створення подібного закладу, бо мені це було близьке і цікаве

Жінка вирішила, що відкривати у Стебнику такий центр  — ідеальний варіант, адже у місті нічого подібного немає і щоби діти могли десь розважитися, доводиться їхати у сусідні Трускавець або Дрогобич. У родині її ідею сприйняли схвально, але далеко не всі знайомі відгукнулися позитивно. Дехто, за словами сьогодні вже підприємиці, казав, що це дурна задумка.

Це, звісно, трохи зупиняло мене. Тим більше я не раз пробувала відправляти щось на кшталт бізнес-плану до різних благодійних організацій, які підтримують ВПО, і нізвідки позитивна відповідь не приходила. Тому я і ставилася спочатку до всього скептично, — пригадує вона.

Скепсис пройшов тоді, коли Олександра відвідала тренінги для підприємців від Центру зайнятості. Там викладачі наводили чимало прикладів успішних людей, які починали так само, як і вона, лише з ідеї, а потім у них виходило щось грандіозне. Трохи підучившись на такому навчанні, жінка написала бізнес-план і успішно захистила його перед комісією проекту «Рука допомоги». Так вона отримала 62 тисячі гривень безвідсоткової позики на придбання обладнання для дитячого центру.

Дехто виходив із захисту бізнес-плану і казав, що члени комісії чіпляються чи не до кожного слова. Але у мене такого не було. Дійсно, вони ставлять питання, але якщо ти приходиш і кажеш, що мені потрібні гроші, будь готовий, що тебе спитають, навіщо і куди вони підуть! — переконана підприємиця.

Втім, зізнається Олександра, найбільше її мотивувало до подальших дій те, що у її справу повірили, не назвали її дурною. А це означало для неї шанс на успіх.

Сімейна справа

До 62 тисяч гривень від «Руки допомоги» родина додала ще 70 тисяч власних коштів, які чоловік Олександри, Дмитро, заробив, коли працював у Польщі.

Всю цю суму ми витратили, аби орендувати приміщення у центрі Стебника, а також придбати атракціони для дітей. Ми поставили невеличкий лабіринт, аеро-хокей, призовий атракціон AngryBirds, сухий басейн, постелили також м’яку підлогу. І головне, те, що діти люблять найбільше і навіть змагаються за право кататися першим, це механічна карусель у вигляді пальми, — з захопленням описує власниця бізнесу.

Крім того, у центрі встановили дитячий батут, захищений з усіх боків сіткою, аби малеча не випала з нього і не травмувалася.

Читайте також: З малозабезпечених у бізнесмени: як сім’я на Львівщині відкрила власну справу (фото)

Обладнання — основне, на що пішли гроші. Навіть доставка виявилася не з дешевих, загалом на неї витратили чи не 10 тисяч гривень. Утім Олександра зауважує, що їй дуже пощастило з приміщенням, у якому не довелося робити ремонт.

Декорували ж його власними силами — поставили зроблені своїми руками іграшки, казкових персонажів і зараз працюють над створенням нових. У всьому Олександрі допомагали і допомагають члени родини. Вона з упевненістю каже — це сімейний бізнес.

Великі плани

Дитячо-розважальний центр назвали «Кукусік і Бабасік». Його офіційне відкриття відбулося 17 березня і вже зараз сюди приходять у середньому 10 відвідувачів на день. Година розваг коштує 25 гривень, наступна — 20. Якщо приходить родина з трьома дітьми, то Олександра робить їм знижку і бере з усіх 55 гривень за годину, адже, каже, розуміє, що багатодітним сім’ям непросто. У планах — зробити знижки для воїнів АТО.

Відпочинок у моєму центрі дешевший на 10 гривень, ніж у подібному закладі Дрогобича, наприклад, адже у мене нема стільки атракціонів. Але розширення у планах. Наразі для мене головне — заробляти приблизно 250 гривень на день, аби покривати оренду, оплату комунальних послуг. Поки що я нічого не заробляю на центрі, — зазначає Олександра.

Я думала, що основними відвідувачами будуть мами і бабусі з дітьми, але виявилося, що до нас приходять дуже багато татусів. Поки діти повзають у лабіринті, вони грають в аеро-хокей

Згідно з її бізнес-планом, прибутковим «Кукусік і Бабасік» має стати за рік-півтора. Але вона припускає, що так не буде, бо дуже багато всього хочеться докупити: автомат, який випускатиме бульбашки, дитячі меблі, аби проводити свята, влаштовувати майстер-класи тощо, а також — столики, за якими можуть сидіти батьки, і якусь розвагу для них.

Я думала, що основними відвідувачами будуть мами і бабусі з дітьми, але виявилося, що до нас приходять дуже багато татусів. Поки діти повзають у лабіринті, вони грають в аеро-хокей. Так і виходить, що це місце сімейного відпочинку. Тому я хочу, аби їм було, де попити каву, а також планую встановити настільний теніс, — мріє Олександра.

Жінка каже, що сьогодні отримує чимало схвальних відгуків від клієнтів, адже у Стебнику до того з дітьми від 5 років просто не було куди піти. Це надихає працювати більше. За словами Олександри, вона думає про справу 24 години на добу і не 7, а всі 8 днів на тиждень.

Розмірковуючи, я прийшла до думки, що треба залучити до бізнесу і участі у проекті «Рука допомоги» і мою маму. Вона також переселенка і на кошти, які може отримати, ми могли би відкрити кафе при центрі, — переконана підприємиця.

Олександра зазначає, що, можливо, відкрила би бізнес і без проектної допомоги, але, ймовірно, і передумала би на півдорозі.

Проект дав свого роду відмашку і я зрозуміла, або ти робиш це зараз, або не робиш ніколи, — підсумовує вона.

Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО

Фото: Микита ПЕЧЕНИК

Історія успіху Марії Костів

Учасниця проекту “Рука допомоги” Марія Костів відкрила у Жовкві ветеринарний кабінет

http://loda.gov.ua/news?id=34019

Сьогодні, 14, лютого, у Жовкві представили ветеринарний кабінет, який відкрила учасниця пілотного проекту “Рука допомоги” Марія Костів.

Марія Костів за фахом – ветлікар, понад 8 років жінка працювала в аптеці, але з дитинства мріяла започаткувати власну справу. Звільнившись з роботи за станом здоров’я, півроку жінка жила на матеріальну допомогу для малозабезпечених, коли дізналась про проект “Рука допомоги”, вирішила спробувати і вже сьогодні є власницею ветеринарного кабінету.

Звільнившись з роботи, я перебувала на обліку у центрі зайнятості, там мені повідомили про цей проект, спершу трохи сумнівалась, але завжди мала мрію працювати ветлікарем, мати власний бізнес. Так я вирішила спробувати і стала учасником проекту”, – зазначила Марія Костів.

Як розповідає жінка, найважчим етапом було створення бізнес-плану, але завдяки курсам підприємницької діяльності та консультаціям фахівців вдалось його реалізувати.

Я пройшла курси у Львові, де навчали підприємницької діяльності, коли працювала над створенням бізнес-плану, то працівники соціального захисту консультували, підтримували, і власне завдяки цьому вдалось успішно захистити сформований бізнес-план перед обласною комісією”, – розповіла Марія Костів.

Проект “Рука допомоги” передбачає виділення коштів на придбання обладнання для відкриття власної справи. Так, Марія Костів отримала 63 894 гривень на закупівлю медичної техніки для надання кваліфікованих ветеринарних послуг і 1 лютого відкрила ветеринарний кабінет.

За ці кошти я придбала вагу для тварин, маніпуляційний стіл, хірургічну лампу, офтальмоскоп з рукояткою, пристрій для закладання шкірних скоб, тобто усе необхідне, щоб відкрити ветеринарний кабінет”, – розповіла Марія Костів.

Сьогодні кабінет Марії Костів успішно функціонує, тут надають спектр ветеринарних послуг, зокрема консультації, огляд дрібних домашніх тварин, вакцинація, операційні процедури.

Дуже радий, що у Жовкві є такий кабінет, адже раніше доводилось їхати до ветеринарів, які приймали вдома, а це незручно, і от власне сьогодні, хочу, щоб ветеринар оглянула мого собаку Лорда, який почав втрачати вагу і хочу впевнитись, що з ним усе гаразд”, – розповів один із відвідувачів Павло Горбань.

Як зазначила директор департаменту соціального захисту населення Львівської ОДА Наталія Кузяк, проект “Рука допомоги” діятиме упродовж 2018 року. Цьогоріч у проекті можуть взяти не лише малозабезпечені чи внутрішньо переміщені особи, але й ті, хто вже займається власною справою і має намір її розвинути.

Цей проект діятиме і цьогоріч, відтак розширили коло тих, хто може брати участь у проекті: якщо минулоріч учасниками були малозабезпечені, або внутрішньо переміщені особи, то зараз можуть брати учать також ті, хто вже має розпочату справу і власне кошти спрямують на створення нових робочих місць. Зокрема, сума допомоги збільшилась і становить понад 70 тисяч гривень”, – розповіла Наталя Кузяк.

Зазначимо, у 2017 році у межах проекту “Рука допомоги”, який втілюється Міністерством соціальної політики України за підтримки Світового банку в області працевлаштували 209 осіб, до громадських робіт залучили – 22 особи, власну справу відкрили 25 учасників.

Додаткові сюжети на ТБ про учасницю проекту:

  1. Директор Жовківської районної філії Львівського обласного центру зайнятості Микола Кришталюк розповідає про надання консультаційної підтримки та соціальний супровід учасниці проекту “Рука допомоги”, котра започаткувала власну справу, відкривши у Жовкві ветеринарний кабінет “Сірко

https://www.youtube.com/watch?v=Ae0Iiv8f6DQ

  1. Марія Костів (м. Жовква) з допомогою проекту “Рука допомоги” та спеціалістів Жовківської районної філії Львівського ОЦЗ заснувала власн справу

https://www.youtube.com/watch?v=QXPObAmJNeg&t=36s

  1. Марія Костів з Жовкви започаткувала власну справу за допомогою центру зайнятості та коштів Світового банку у рамках програми “Рука допомоги”

https://www.youtube.com/watch?v=E36B4CFUvLk&index=107&list=PLyev7kzerbkJmJ1zfAmTY30TUQGlYePAD

Історії успіхів

МИРОН БІЛИК – ПРОФЕСІОНАЛ, КОТРИЙ ПОНАД УСЕ ЛЮБИТЬ ЛІС

http://rukadopomogu.com.ua/ua/news/104-miron_bilyk__professional_kotoryyi_bolshe_vsego_lyubit_les

Один з кращих вальників лісу, багатодітний батько, прекрасний чоловік, взірцевий сім’янин, високий, стрункий, красивий, у розмові виважений і стриманий – це далеко не повний перелік особистих і професійних якостей Мирона Білика, колишнього малозабезпеченого, а нині – успішного бізнесмена-початківця. Але цьому статусу передувала доволі довга, важка та цікава дорога.

Мирон Іванович закінчив Болехівський лісогосподарський технікум, потім працював лісорубом у Національному природному парку «Сколівські бескиди». Доводилося трудитися і на приватних підприємців, були спроби самостійного господарювати, але професійний шлях так чи інакше пов’язувався з лісом.

Одного разу дружина дізналася про проект “Рука допомоги”. Відтак, добре поміркувавши та обговоривши перспективу самозайнятості на сімейній раді, (а дискутувати, дякувати Богу, є з ким, адже у нашого героя четверо діточок), одноголосно було прийняте рішення: «Тато стане підприємцем!».

Неабияку поміч та підтримку Мирону надали посадовці Стрийського міськрайонного центру зайнятості, котрі допомогли виповнити бізнес-план, скерували на курси з основ підприємницької діяльності у Львівський центр професійно-технічної освіти ДСЗ, посприяли в одержанні одноразової виплати допомоги з безробіття з метою відкриття власної справи, а головне – щиро вірили , що їхньому клієнту все неодмінно вдасться! Так і сталося.

Опісля блискучого виступу перед комісією з реалізації згаданої програми Мирон Білик отримав безвідсоткову фінансову допомогу на поворотній основі у сумі 64 тисячі гривень для надання послуг у сфері лісового господарства. Стартовий капітал він використав на придбання трьох бензопил і спецодягу.

Незважаючи на те, що бізнесову справу він почав провадити лише з кінця минулого року, уже в лютому цьогоріч прийняв на роботу безробітного, допомігши йому змінити статус державного утриманця на платника податків.

Мирон Іванович охоче погодився показати власне дітище та процес рубки лісу. «Я люблю свою роботу, тут відчуваю себе вільним, щиро радію, коли опиняюся у рідному середовищі, – розповідає Мирон Білик, впевнено крокуючи поміж височенними кронами, – Можливо, хтось міркує, що ми вирізаємо лісосмугу, але це не так. Головне завдання – прорідити насадження, забрати сухі чи хворі дерева, а також ті, що заважають рости та розвиватися молодим пагінцям».

За його словами, кожне дерево, яке треба зрубати, марковане синім клеймом, відтак помилитися і позбавити життя здорову особину просто нереально. Аби продемонструвати свої вміння та навички, чоловік одягає спеціальну маску, шолом, бере до рук бензопилу та з легкістю зрізає одне, друге, третє… Менше хвилини – і здоровенний стовбур з гуркотом валиться додолу. 

Дуже важливо робите те, що подобається, вірити у власну ідею, тоді бізнес обов’язково розвиватиметься та приноситиме не лише матеріальне, але й моральне задоволення, – таку настанову дає Мирон Білик тим, хто вагається, чи брати участь у проекті «Рука допомоги».

Світлана та Олександр Толпінцеви. Виготовляють соління

https://www.facebook.com/rukadopomogu/photos/a.605281086337066.1073741828.605276049670903/804602746404898/?type=3&theater

Сім’я Толпінцевих завжди займалася бізнесом. У Горлівці у Світлани було бюро техінвентаризації, а чоловік займався продажем побутової техніки. Вони приїхали до Харкова без копійки грошей, адже чекали, що скоро все налагодиться і родина зможе повернутись. В Горлівці залишилися всі активи, тому новий бізнес довелося починати звідра квашеної капусти. 
Світлана та Олександр разом захистили бізнес-плани та отримали по 64 тис. грн фінансової допомоги на закупівлю обладання для виготовлення солінь.
“Ми швидко зрозуміли що шинкування недостатньо, але закуповувати достатні обсяги капусти ми просто не могли собі дозволити. Тому вирішили взяти участь в проекті “Рука допомоги”. У мене був бізнес-план з виробництва моркви по-корейськи і коренеплодів, у чоловіка — квашеної капусти. Ми відразу заявили про себе дуже голосно, у нас з’явилося багато замовників.

Бізнес витратний, відра доводиться закуповувати за валюту, а капусту потрібно закуповувати фурами. Але обладнання, яке ми отримали завдяки проекту, дозволяє прискорити темпи виробництва. Зараз ми плануємо вийти на рівень конвеєра і більш серйозно заявити про себе на ринку. Ми відчули себе тими, ким були раніше – підприємцями”.

 

Олександр Бабенко. Вирощує часник

https://www.facebook.com/rukadopomogu/photos/a.605281086337066.1073741828.605276049670903/807674296097743/?type=3&theater

Раніше Олександр був підприємцем в Ясеноватій Донецької області, займався купівлею-продажем металообробного обладнання. Коли почалася війна, приїхав з дружиною до Харкова перечекати, але незабаром вони зрозуміли, що чекати доведеться довго і почали шукати роботу. Роботи не було, тому сім’я придбала будинок в Красноградському районі, щоб жити за рахунок власного господарства.

“Просто для себе, заради експерименту, я купив мішок часнику і посадив у себе в городі. Врожаю зібрав вісім мішків, співвідношення 1 до 8 мені сподобалося. Вийшло так, що як раз в цей момент подзвонили з центру зайнятості і розповіли про пілотний проект “Рука допомоги”. Я вирішив зайнятися розширенням і зробити на цьому бізнес. За рахунок фінансової допомоги я отримав міні-трактор, обприскувач, обладнання для посадки часнику та для збору врожаю. З весни планую розпочати свою роботу”.

Микола Білозерцев та Надія Нєженцева

https://www.facebook.com/rukadopomogu/photos/a.605281086337066.1073741828.605276049670903/803617506503422/?type=3&theater

Родина Миколи та Надії 10 років займалась виробництвом промислових пральних машин, сушарок та центрифуг в Луганській області. Через війну подружжя втратило бізнес, проте на сімейній нараді було твердо вірішено — попри брак коштів докласти всіх можливих і неможливих зусиль та відновити виробництво в Харкові.

“Рука допомоги” допомогла підприємцямпридбати необхідне обладнання.

“Як і всі, ми приїхали до Харкова перечекати, на місяць-два. Але виявилося, що ми тут надовго. Тому в 2015 році родина прийняла рішення відновити виробництво, але оскільки воно дуже матеріалоємнє та потребує складного обладнання, ми почали шукати гранти і фонди, стукати в усі двері. Ми із радістю взяли участь і в проекті “Рука допомоги”. Всі залучені кошти вкладали у виробництво. Ми знайшли приміщення, розпочали роботу та вже виконали кілька замовлень для великих пралень. Насьогодні крім сім’ї на виробництві вже є два постійних найманих працівника і два тимчасових”.

 

Завдяки проекту «Рука допомоги» все більше людей, які донедавна були безробітними малозабезпеченими чи покинули свої домівки через війну, стають підприємцями. Кожен з них – наша гордість. Вони змогли подолати зневіру, страхи, слабкості та кардинально змінили своє життя. Проект «Рука допомоги» розпочинає рубрику, щоб розказати вам, як наші учасники йдуть до своєї мети.

https://www.facebook.com/rukadopomogu/photos/a.605281086337066.1073741828.605276049670903/801980350000471/?type=3&theater


Катерина Новицька проживає у м. Судова Вишня Львівської області. До участі у проекті «Рука допомога» соціальну допомогу малозабезпеченим, так як доглядала за маленькою дитиною. Катерина – дизайнер за фахом та творча особистість. Завдяки проекту «Рука допомоги» вона отримала від держави фінансову допомогу у розмірі 64 тисячі гривень на відкриття власної творчої крамнички, де продає свої дизайнерські вироби.

“Ідею свого бізнесу ми з чоловіком виношували давно, ми завжди любили мистецтво, разом навчалися в Академії мистецтв. Проект “Рука допомоги” підштовхнув реалізувати свої плани швидше. Оскільки дотичність до мистецтва ми мали давно, то започаткувати інший бізнес навіть не було думки — ми відкрили крамницю “Антураж”. У нас можна придбати картини, рукописні ікони, вироби ручної роботи, вишиванки, сувеніри. Ми будуємо відповідальний бізнес, який має на меті розвиток малого міста. Адже малі міста мають жити таким же повноцінним життям, як і мегаполіси”.

Завдяки проекту “Рука допомоги” вже з’явилося 114 нових підприємців у пілотних регіонах.

https://www.facebook.com/rukadopomogu/photos/a.605281086337066.1073741828.605276049670903/817877661744073/?type=3&theater

Ще вчора всі вони були безробітними та отримували державну допомогу як малозабезпечені або вимушені переселенці. 

Лише протягом трьох місяців поточного року 46 учасників програми розпочали власну справу. Проект планує і надалі нарощувати темпи залучення безробітних громадян до малого підприємництва. 
Загальна сума фінансової допомоги на започаткування бізнесу в рамках проекту «Рука допомоги» склала близько 7 млн гривень.
З трьох пілотних областей найбільше підприємців серед учасників проекту у Львівській – 46 чоловік. У Харківській області – 44, у Полтавській — 24 підприємця.
Найчастіше учасники обирають бізнес у сфері сільського господарства, торгівлі, надання послуг населенню, громадського харчування та виробництва, в тому числі високотехнологічного. Більшість учасників планують вести власну справу як самозайняті, проте частина з них вже стала, або планує стати роботодавцями.

 

Скільки грошей повертають учасники проекту “Рука допомоги”?

https://www.facebook.com/rukadopomogu/photos/a.605281086337066.1073741828.605276049670903/820896181442221/?type=3&theater

Поворотна фінансова допомога, що надається для започаткування власної справи — це найвигідніші умови фінансування бізнесу від держави:

– Складає до 40 прожиткових мінімумів (з 1 січня — до 70 480 грн, з 1 липня — до 73 640 грн);

– Надається на строк до трьох років;

– Спрямовується на закупівлю обладнання та матеріалів, згідно із бізнес-планом;

– Безвідсоткова!

– Повернути потрібно лиш невелику частину: від суми віднімаються сплачені за час підприємницької діяльності податки;

– Якщо працевлаштувати двох малозабезпечених/переселенців/ветеранів АТО — фіндопомогу повертати не потрібно!

Наводимо орієнтовний розрахунок для ФОП 2 групи за умови отримання фіндопомоги в розмірі 70 тис гривень із поверненням через 3 роки.