Міста-побратими
Обрати сторінку

Нехай людські любов і шана

Осилять всі шляхи круті,

Бо в дітях ми себе лишаєм,

Себе продовжуєм в житті.

                                                     В.Крищенко

День усиновлення – свято України, яке щороку припадає на 30 вересня та співпадає із днем християнського свята Віри, Надії, Любові та матері їх Софії. І, мабуть, не випадково. Святий обов’язок дорослих – зробити все можливе, щоб кожна дитина зростала в сім’ї, любові і достатку.

Доброта і любов – головне, що ми повинні дарувати нашим дітям. Діти – наша надія і наше майбутнє. Щоб ця надія здійснилася, ми, дорослі, повинні пам’ятати про свою відповідальність, піклуватися про кожну дитину. Особливо про дітей, які залишилися без батьківської опіки.Турбота про них – наше спільне завдання, обов’язок суспільства, держави. Адже дитинство – найважливіший період в житті людини. Саме в цей час вона формується фізично, психічно, інтелектуально, набуваючи усіх необхідних знань, умінь і навичок.

Тому, хто виріс у родині, важко уявити, що відчуває маленька дитина, яка залишилась без батьків. Майже безпорадна, без батьківської підтримки і любові, вона залишається наодинці зі складними життєвими проблемами.Усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, існує здавна. Одним із перших джерел про сімейне влаштування стали закони вавілонського царя Хаммурапі (так званий Кодекс Хаммурапі), написані приблизно у 1780 році до нашої ери.

Ці закони регулювали чимало сфер життя, в т.ч. відпо¬відальність і права сторін при прийнятті дитини в сім’ю. Сучасне суспільство також не залишає поза увагою дітей, позбавлених батьківської турботи. «Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу», – проголошено в статті 52 Конституції України.

В Україні існує чотири форми сімейного влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Це – усиновлення, опіка (піклування), прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу. Вони забезпечують соціальний захист, захист майнових і житлових прав дитини, догляд, виховання, подолання психологічних травм, задоволення щоденних потреб дитини, яка залишилась без піклування батьків.

Усиновлення (удочеріння) є найбільш прийнятною і сприятливою формою виховання, за якої дитина повністю прирівнюється до рідних дітей, набуває в особі усиновителів батьків, рідну сім’ю.

Встановлення опіки та піклування стосується громадян, які перебувають переважно в сімейних, родинних стосунках із дітьми цієї категорії для забезпечення їх виховання, освіти, розвитку і захисту їх прав та інтересів. Дитячий будинок сімейного типу – окрема сім’я, яку створює за бажанням подружжя або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, для забезпечення сімейним вихованням і спільного проживання не менше п’яти дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Прийомна сім’я – сім’я, яка добровільно взяла із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1-го до 4-х дітей на виховання та спільне проживання.

Усі ми повинні створити світ, сприятливий для дітей, світ у якому кожна дитина почуватиметься захищеною, де її думка буде вислухана та почута, де немає місця насильству, світ, який би дав змогу виховати здорове, щасливе, досконале покоління. Оскільки сьогоднішні діти є завтрашніми громадянами, то їх захист і розвиток є передумовою майбутнього розвитку людства. Сім’я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Прийнявши дитину у свою сім’ю, ви не тільки врятуєте її від безнадійності, навчите звичних для нас та часто зовсім невідомих для дитини життєво необхідних навичок, а головне – поділитеся з нею любов’ю та турботою.

Ваша дитина на вас чекає!

Служба у справах дітей управління соціально-гуманітарної політики

Моршинської міської ради

Телефон: 6-09-62