Програмні РРО: знайомимось детальніше

Стрийське управління ГУ ДПС у Львівській області повідомляє, що Президентом підписані Закон України від 20.09.2019 р. № 128-IX «Про внесення змін до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) та Закон України від 20.09.2019 р. № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129). Ці Закони набирають чинності через 6 місяців з дня їх офіційного опублікування, крім окремих норм.

Наразі Закони № 128 та № 129 опубліковані в офіційному виданні «Голос України» від 19.10.2019 р. № 200, отже набрання чинності ними відбудеться 19.04.2020 р.

Що передбачають ці два закони?

Нормами законів вводяться нові поняття. Зокрема, такі:

Програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – програмний РРО) – програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс (далі – ПТК) у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу (зараз ДПС – ред.) і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютою за готівку та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу (ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР; далі – Закон № 265, зі змінами, внесеними Законом № 128);

Фіскальний сервер контролюючого органу – ПТК, через який реалізується фіскальна функція та який здійснює реєстрацію програмних РРО, електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків. Через такий ПТК також здійснюється збереження даних щодо проведеної розрахункової операції у системі обліку даних РРО, обробка та надання доступу до інформації про розрахункові операції, проведені з використанням програмних РРО, а також інтеграція з програмними РРО через програмний інтерфейс (АРІ), розміщений у відкритому вільному доступі (ст. 2 Закону № 265 зі змінами, внесеними Законом № 128);

Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі – СОД РРО) – інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та програмних РРО (у т. ч. електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та програмними РРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів (пп. 14.1.278 ПКУ, зі змінами відповідно до Закону № 129).

Хто та коли зможе застосовувати програмні РРО?

Відповідно до норм Закону № 128 програмні РРО можна застосовувати з 19.04.2020р.

Нагадаємо, що функцію програмного РРО зможе виконувати будь-який гаджет – планшет, смартфон, тощо. Але для цього буде необхідно встановити відповідне програмне забезпечення, що дозволить такому пристрою виконувати фіскальні функції, та мати безперервний доступ до Інтернету. Програмні РРО будуть видавати електронні чеки та передавати інформацію по кожній операції на сервер ДПС.

РРО та програмні РРО не застосовуються:

єдинниками І групи (п. 296.10 ПКУ), а також фізособами, які реалізовують на ринках власні речі (зокрема, вживані) та городину;

єдинниками ІІ–IV груп (до 01.10.2020 р.), обсяг доходів яких не перевищує 1 млн грн. Виключення становлять ФОП, які реалізують технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту, лікарські засоби, вироби медпризначення та здійснюють платні послуги у сфері охорони здоров’я.

З 01.10.2020 р. РРО та програмний РРО застосовують ФОП ІІ–IV груп, які відносяться до ризикових груп та здійснюють:

реалізацію товарів/послуг через Інтернет;

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

торгівлю ювелірними виробами та побутових виробів з дорогоцінних металів;

торгівлю вживаними товарами;

діяльність у сфері ресторанного бізнесу;

діяльність турагентств та туроператорів;

діяльність готелів, хостелів та подібні місця тимчасового розміщення;

продаж текстилю, деталей та приладдя для ТЗ.

Ці вимоги передбачені п. 53 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

За січень–грудень 2019 року до бюджетів всіх рівнів платниками податків по території обслуговування Стрийського управління ГУ ДПС у Львівській області сплачено понад 3452 мільйони гривень податків .

До державної скарбниці платники перерахували 1802051,0 тис. гривень. Головними складовими податкових надходжень до державного бюджету є надходження податку на додану вартість – 449479,0 тис. грн. та податку на доходи фізичних осіб – 453284,5 тис. гривень. Також значну частку в надходженнях до державної скарбниці займають: рентна плата за користування надрами – 782252,3 тис.грн, військовий збір – 75240,0 тис. грн. , та податок на прибуток – 100860,0 тис. гривень. Надходження сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за січень- листопад 2019 року становить – 1049983,0 тис.гривень.

До місцевої казни надійшло 1650334,1 тис. грн., що на 39978,2 тис. грн., більше у порівнянні з відповідним періодом 2018 року.

За січень – грудень 2019 року до місцевих бюджетів надійшло:

податок на доходи фізичних осіб – 1112239,0 тис. грн.,

єдиного податку – 176253,1 тис.грн;

плати за землю – 190535,0 тис.грн;

плати  за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами – 5956,0 тис. грн;

акцизний податок з реалізації роздрібної торгівлі підакцизних товарів – 29725,0 тис. грн.;

податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – 39957,0 тис. гривень.

Сектор забезпечення роботи

Стрийського управління ГУ ДПС у Львівській област